Георге Хаджі

Дата народження: 5 лютого 1965 року 

Місце народження: Жудец, округ Констанца, Румунія 

Позиція: центральний півзахисник 

Клуби: «Фарул Константа», «Спортул Студентеч», «Стяуа», «Реал Мадрид», «Брешія Калькио», «Барселона», «Галатасарай».

Біографія: 

Георге Хаджі — кращий гравець в історії румунського футболу; він отримав прізвиська "Гича" і "Карпатський Марадона". Центральний півзахисник, диспетчер (зріст 174 см, вага 73 кг). Володів чудовим баченням поля, прекрасно відчував ритм і темп гри. 

Видатний майстер останнього пасу, але ніколи не пропускав нагоди відзначитися голом у ворота супротивника. Прекрасно володів ударом і пасом з лівого ноги. У кожній команді користувався незаперечним авторитетом і скрізь був лідером. 

Уродженець невеличкого містечка Саселе виріс в портовому містечку Констанца, де був прийнятий в місцевий клуб у 13-річному віці. Македонець за походженням, він вважає одним із своїх предків Олександра Македонського. Цей факт ніхто спростувати, так само як і Хаджі довести, не зможе. Кажуть, що лише втручання диктатора Чаушеску вирішило питання про перехід талановитого футболіста в "Стяуа". 

А до цього Хаджі грав у команді Констанци "Фарул" (1978-83), потім у бухарестському "Спортуле" (1983-86), де в сезоні 1985/86, забивши 31 гол, став кращим бомбардиром національного чемпіонату. До складу столичної "Зірки", тобто "Стяуа", Хаджі потрапив, коли лідер румунського футболу володів Кубком європейських чемпіонів.

Незабаром відбувся матч за Суперкубок Європи з тодішнім власником Кубка Кубків київським "Динамо". Єдиний гол, забитий новобранцем команди (нехай і кострубато - рикошет від стінки після штрафного), вирішив результат поєдинку. 

Тричі поспіль завоювавши потім звання чемпіона і володаря Кубка Румунії, після падіння комуністичного режиму "Гича" з'являється в Мадриді, але це були далеко не найкращі роки в історії знаменитого "Реал". 

У сезонах 1990/91 і 1991/92 королівський клуб "обійшовся без гучних перемог - тон задавали "Барселона" і "Атлетико Мадрид". Хаджі в чемпіонаті Іспанії відзначився 15 м'ячами. Незабаром він з Піренеїв відправляється на Апенніни до свого співвітчизника Мірчі Луческу, який тоді тренував "Брешію", а в свій час, будучи тренером збірної Румунії, вперше запросив 18-річного Хаджі в збірну (матч проти збірної НДР). 

Погравши за "Брешію" (забивши 14 голів) і незважаючи на виліт в Серію Б, "Гича" не розгубив своїх кращих якостей і чудово відіграв на ЧС-1994 у США, де допоміг національній команді вийти до чвертьфіналу. Далі була спроба ще раз завоювати Іспанію, але і в "Барселоні", куди його посватав болгарин Христо Стоїчков, не склалося - тут він не потрапляв в основу, не знайшовши спільної мови зі знаменитим голландцем Йоханом Крейффом, тренировавшим каталонський клуб. 

Зате все вдало виявилося на берегах Босфору, куди Хаджі відправився в 1996 році, не встоявши перед сверхзаманчивым пропозицією, що надійшли від стамбульського "Галатасарая". У цьому клубі за п'ять сезонів "Карпатський Марадона" забив 57 голів і ще більше видав результативних передач, значно збільшивши свою колекцію медалей.

У 2000 році турецький клуб несподівано завоював Кубок УЄФА, вирвавши перемогу в серії пенальті у англійського "Арсенала". Незалежно від клубної кар'єри в збірній Хаджі незмінно був лідером, ставши через два роки після дебюту в ній капітаном команди. 

Після ЧС-1998 він заявив про припинення виступів у національній команді, але потім передумав і виступив на Євро-2000. Однак успіхи збірної були відносно невеликі, незважаючи на значний внесок Хаджі - в цілому він провів 124 матчі і забив 35 м'ячів. Причому "справа Хаджі живе": він завершив ігрову кар'єру в 2001 році і став головним тренером збірної Румунії. Хаджі на батьківщині не тільки поважають, але і обожнюють. 

Відома ціла поема, присвячена Георге, а в румунських кондитерських незмінним попитом користується торт "Хаджі". Не кажучи вже про те, що стадіон команди "ФК Фарул Констанца" називається не інакше, як "Георге Хаджі".