Захисник у футболі

Захисник у футболі це:

Захисник (англ. defender; застаріле найменування бек або фулбэк від англ. back — задній) — гравець, який спеціалізується на виконанні оборонних функцій. У футболі діє між воротарем та півзахисниками, переважно на своїй половині поля і найчастіше поблизу своєї штрафної площі. Його основна мета — не давати нападаючим противника можливості забити гол, обробити м'яч, підійти до воріт, вдарити по воротах.

Розрізняють центральних, вільних і крайніх захисників.

Центральний захисник

Центральний захисник (англ. Centre back або centre half або central defender або stopper), як випливає з назви, грає поблизу центральної осі поля. Найчастіше, в центрі захисту одночасно знаходяться два футболіста, розташованих між штрафним майданчиком і центральним колом. Основна мета — зберегти ворота в недоторканності і взагалі не підпустити нападників, зазвичай центрфорвардів, на ударну позицію. Центр поля — дуже важлива зона; крім номінальних центральних нападників сюди, до них на допомогу можуть прийти крайні нападники або півзахисники.

Існує дві основних оборонних стратегії — зональна захист, коли кожен із захисників стежить за певною зоною поля, й персональна, коли кожен захисник стежить за нападником, якого йому зазначив тренер.

Зазвичай центральні захисники — фізично міцні, високі гравці з чудовим вмінням грати головою і діяти у відборі м'яча. У слабких клубах на них лягає тільки функція захисту. Однак для серйозного клубу дуже важливо на цій позиції мати грамотного гравця, здатного бачити поле, вміє віддати хороший пас, який може миттєво перевести гру від оборони до атаки.

Раніше ця позиція називалася центральний півзахисник. На початку XX століття більшість команд грало за схемою 2-3-5, де центральний півзахисник діяв трохи ззаду на своїй половині до центральної позначки.

Часто центральні захисники йдуть в штрафну суперника при подачі кутових та розіграші штрафних, оскільки вміння грати головою і високий зріст дозволяють їм забити гол.

Серед захисників такого типу відомі Боббі Мур, Паоло Мальдіні, Фабіо Каннаваро

Вільний захисник

Вільний захисник або свипер (англ. Sweeper від англ. sweep up — підмітати) або чистильник або ліберо (італ. libero — вільний) — різновид центрального захисника, основним завданням якого є відбір і «виніс» м'яч, як тільки нападник наближається з ним до воріт. У футболіста цього амплуа немає чіткого місця на полі і «підопічного» гравця, з чим і пов'язана його назва. Як правило, вільні захисники розташовуються за спинами партнерів по обороні, діючих персонально проти форвардів суперника. Вони виконують суто захисні функції і грають «на відбій». На цій позиції прийнято використовувати футболістів з відмінним баченням поля і розвиненим передчуттям, адже якщо ліберо не зможе «підчистити» помилку партнера, то перед нападником залишиться лише воротар. Така тактика використовувалася в італійській схемою 60-х років катеначчо.

Серед захисників такого типу відомі Франц Беккенбауер, Франко Барезі, Гаетано Ширеа

Крайній захисник

Крайні, флангові (англ. full back) захисники діють праворуч і ліворуч від центральних, розташовуючись майже на брівці поля. При грі в 4 захисника підключаються в атаку по своєму флангу епізодично. В побудовах 3-5-2 і 5-3-2 вони називаються вингбэками (англ. wingback від wing — крило), і виконують величезний обсяг бігової роботи — адже вони знаходяться на фланзі практично наодинці; в першому випадку вони, скоріше, є частиною півзахисту, а у другому більше уваги приділяється захисним функціям.

Їх підключення в атаку дозволяють використовувати для атаки всю ширину поля, «розтягуючи» оборону суперника. Часто використовуються для прориву по флангу з подальшим навісом у штрафну.

Важливими якостями для цієї позиції є швидкість і витривалість.

Серед захисників такого типу відомі Кафу, Роберто Карлос, Хав'єр Санетти, Джанлука Дзамбротта